Далекозорість – це аномалія рефракції, при якій око не може належним чином сфокусуватися як на близьких або високих зображеннях, так і на далеких. Вона виникає, коли вісь ока менша за нормальну і світлові промені фокусуються позаду сітківки, а не на ній. Щоб виправити цю помилку рефракції, внутрішні м’язи ока (акомодаційні м’язи) змушені постійно працювати, що може призвести до перенапруження очей і нечіткості зору. Корекція далекозорості досягається за допомогою окулярів або контактних лінз, які допомагають правильно фокусувати світлові промені на сітківці. Далекозорість класифікується за ступенем тяжкості: низька (до +3 діоптрій), середня (до +6 діоптрій) і висока (понад +6 діоптрій). У дитинстві та молодому віці люди з легкою далекозорістю можуть не помічати свого захворювання через високу здатність ока до акомодації. Однак ближче до 40 років і з початком пресбіопії здатність компенсувати далекозорість знижується. Таким чином, люди з далекозорістю можуть почати відчувати втому очей, труднощі з читанням і тривалою роботою за комп’ютером, що вимагає носіння окулярів для ближнього зору раніше, ніж у інших (до 40 років). Іншим аспектом далекозорості є її зв’язок з меншим, ніж у нормі, розміром очного яблука, що може збільшити ризик підвищення внутрішньоочного тиску і розвитку глаукоми в подальшому житті. З віком і розвитком катаракти кришталик стає щільнішим і збільшується в об’ємі, що може спричинити міопізацію, яка компенсує далекозорість. Хоча пацієнти можуть сприймати це як тимчасове покращення зору, для офтальмолога це тривожний знак, який вказує на необхідність заміни кришталика. Заміна природного кришталика на штучний не тільки виправляє аномалії рефракції, включаючи астигматизм, але й знижує ризик підвищення внутрішньоочного тиску, допомагаючи підтримувати здоров’я очей у довгостроковій перспективі.
Що таке далекозорість, як вона виникає та ефективні рішення для її корекції
